- намісництво
- -а, с.1) Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач.).2) іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач.).3) Орган адміністративно-поліцейського управління, що існував у 1849-1918 рр. в Австро-Угорщині.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.